сполучення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
діагональне сполучення виробок — диагональное соединение выработок diagonal junction of workings Diagonalverbindung der Grubenbaue (в рудниковій вентиляції) сполучення, при якому виробки окрім початкового і кінцевого пунктів, з єднані ще однією або декількома додатковими… … Гірничий енциклопедичний словник
кріплення сполучення — крепь сопряжения support for junction of workings Streckenkreuzungsausbau кріплення, яке зводиться на місці сполучення лави зі штреком, а також інш. гірничих виробок різної конфігурації та призначення … Гірничий енциклопедичний словник
врубка — Сполучення дерев яних конструкцій (колод, дощок, брусів) в кутах і місцях пересічення. докл. див.: в глухар в голку в лапу в напівлапу в обло … Архітектура і монументальне мистецтво
залізобетон — Сполучення бетону і залізної (стальної) арматури. Із З. в XX ст. виготовляють численні будівельні конструкції, його також використовують в скульптурі … Архітектура і монументальне мистецтво
тенальна система — Сполучення тенальних фронтів … Архітектура і монументальне мистецтво
комунікація — ї, ж. 1) спец. Шляхи сполучення, лінії зв язку тощо. Водні комунікації. •• Ву/зол комуніка/цій місце, де сходяться, перетинаються шляхи сполучення, лінії зв язку тощо. 2) Обмін інформацією, спілкування. •• Ма/сова комуніка/ція процес інформування … Український тлумачний словник
палітра — и, ж. 1) Чотирикутна або овальна дощечка, пластинка, на якій живописець змішує і розтирає фарби. || Сполучення спеціально добраних художником барв і їх відтінків при виготовленні фарб. || перен. Сукупність, сполучення кольорів, характерне для… … Український тлумачний словник
спай — ю, ч., спец. 1) Місце з єднання спаяних частин; шов. || розм. Місце з єднання частин чого небудь. 2) Сполучення, з єднання кількох різних металів або металу з неметалами. || Компонент такого сполучення, з єднання … Український тлумачний словник
сполучний — I спол учний а, е. 1) Який скріплює, з єднує, зв язує що небудь; признач. для сполучення. Сполучний канал. •• Сполу/чна ткани/на тканина організму людини та більшості тварин, яка містить велику кількість міжклітинної речовини і виконує опорну,… … Український тлумачний словник