сполучення

сполучення
-я, с.
2) Зв'язок між віддаленими пунктами за допомогою яких-небудь засобів пересування; можливість зв'язку з ким-, чим-небудь. Паралельне сполучення.
3) рідко. Те саме, що сполука 1).
••

Реа́кція сполу́чення — хімічна реакція, внаслідок якої з атомів або молекул однієї, двох чи кількох речовин утворюються молекули одної нової речовини.

Фразеологі́чне сполу́чення — стійке поєднання слів, що виступає в мові як єдиний неподільний і цілісний за значенням вислів.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "сполучення" в других словарях:

  • сполучення — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • діагональне сполучення виробок — диагональное соединение выработок diagonal junction of workings Diagonalverbindung der Grubenbaue (в рудниковій вентиляції) сполучення, при якому виробки окрім початкового і кінцевого пунктів, з єднані ще однією або декількома додатковими… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • кріплення сполучення — крепь сопряжения support for junction of workings Streckenkreuzungsausbau кріплення, яке зводиться на місці сполучення лави зі штреком, а також інш. гірничих виробок різної конфігурації та призначення …   Гірничий енциклопедичний словник

  • врубка — Сполучення дерев яних конструкцій (колод, дощок, брусів) в кутах і місцях пересічення. докл. див.: в глухар в голку в лапу в напівлапу в обло …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • залізобетон — Сполучення бетону і залізної (стальної) арматури. Із З. в XX ст. виготовляють численні будівельні конструкції, його також використовують в скульптурі …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • тенальна система — Сполучення тенальних фронтів …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • комунікація — ї, ж. 1) спец. Шляхи сполучення, лінії зв язку тощо. Водні комунікації. •• Ву/зол комуніка/цій місце, де сходяться, перетинаються шляхи сполучення, лінії зв язку тощо. 2) Обмін інформацією, спілкування. •• Ма/сова комуніка/ція процес інформування …   Український тлумачний словник

  • палітра — и, ж. 1) Чотирикутна або овальна дощечка, пластинка, на якій живописець змішує і розтирає фарби. || Сполучення спеціально добраних художником барв і їх відтінків при виготовленні фарб. || перен. Сукупність, сполучення кольорів, характерне для… …   Український тлумачний словник

  • спай — ю, ч., спец. 1) Місце з єднання спаяних частин; шов. || розм. Місце з єднання частин чого небудь. 2) Сполучення, з єднання кількох різних металів або металу з неметалами. || Компонент такого сполучення, з єднання …   Український тлумачний словник

  • сполучний — I спол учний а, е. 1) Який скріплює, з єднує, зв язує що небудь; признач. для сполучення. Сполучний канал. •• Сполу/чна ткани/на тканина організму людини та більшості тварин, яка містить велику кількість міжклітинної речовини і виконує опорну,… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»